01/10/2022

Наукова сенсація: в Європі віднайшли сторінки унікальної реліквії, які вважалися втраченими

IMG_7233(1)(1)(1)

Христинопільський Апостол ХІІ ст.: повернення кодексу місту, країні, світу

Улипні 2020 року, перебуваючи на науковому стажуванні в Бібліотеці князів Чарторийських у Кракові, завдяки стипендії міністра культури і національної спадщини Польщі «Gaude Polonia», мені поталанило відкрити досі не відому частину Христинопільського Апостола.


Христинопільський Апостол – це рукописний кодекс біблійного характеру, який складається з послідовних текстів Діянь і Послань апостолів. Він створений у середині ХІІ ст. на теренах княжої Руси (українські землі). Книга є найдавнішим і найбільш повним, зі збережених у світі, перекладом однієї із новозавітної частини Біблії церковнослов’янською мовою. За класифікацією доктора Григорія Воскресенського, текст Христинопільського Апостола належить до найдавнішої редакції.


Кодекс переписано раннім уставом на 303 пергаментних аркушах (на сьогодні), розміром 295×240 мм. Основний текст переписувала одна особа, а коментарі до нього, яких налічується понад 5 тисяч, писала інша людина. На превеликий жаль, достеменно невідомі імена цих переписувачів, проте можна з впевненістю говорити, що це були надзвичайно освічені люди тієї епохи. До прикладу, переписувач основного тексту володів латиною, грецькою, давньою глаголицею округлої форми, про що свідчать відповідні маргіналії та система нумерації коментарів. Окрім цього, він був надзвичайно компетентним майстром своєї справи, адже перфектно відписав тексти каліграфічним уставом, письмо якого може рівнятись Остромировому Євангелію 1056-1057 р., Мстиславовому Євангелію 1103-1117  р. та Галицькому Євангелію 1144 р.


До сьогодні невідомо про точне місце, а також конкретний час створення книги. Ми знаємо лише те, що на межі ХІV i XV ст. він перебував у Городиському монастирі (поблизу села Волсвин). Це задокументовано в записі дяка Євхима на арк. 111 зв. В останній третині ХVIII ст. манускрипт разом із книгозбірнею городиської чернечої спільноти перевезено до обителі Отців Василіян у Христинополі, де Апостол зберігався до 1888 року. У 1888 році рукопис експонувався у Львові на виставці Стравропігійського Інституту та відтоді став відомим для суспільства та науки.Саме тоді йому надано відповідну назву – Христинопільський Апостол. Автором назви був доктор о. Антоній Петрушевич, який іменував його за місцем виявлення (побутування) в Христинопільському монастирі. У 1889 році протоігумен Василіянського Чину Климентій Сарницький позитивно відгукнувся на бажання Інституту «набути» Апостол ХІІ ст. із Христинополя в заміну за 15 книг богослужбового характеру, які продукувала в той час друкарня Ставропігії. З того часу книга почала належати Музеєві згаданої інституції. Експонований у Львові рукопис складався з 291 аркуша, що зафіксовано в Каталозі виставки. Однак відомо про інші вісім аркушів із Христинопільського Апостола, які становлять зшиток No 5. Вони були придбані А. Петрушевичем до 1874 року в директора Національного закладу імені Оссолінських у Львові Августа Бельовського. Річ у тому, що до 1888 року доктор Петрушевич не знав, що закуплені раніше ним аркуші – це фрагменти Христинопільського Апостола. Саме в часі виставки він ототожнив ці «свої» вісім аркушів з основною частиною Христинопільського Апостола і встановив, що вони належать саме цьому кодексові. Пізніше, в серпні 1901 року А. Петрушевич їх подарував через доктора Миколу Дашкевича Імператорському університетові святого Володимира (нині – Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка). У 1927 році київську частину кодексу було передано Всенародній бібліотеці України у Києві (тепер – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України). Відповідно, на початок ХХ ст. Христинопільський Апостол становив колекції двох книгосховищ – у Львові та Києві. Вважалося, що інші аркуші, яких на даний час не вистачає в кодексі (за моїми підрахунками їх може бути бл. 60 аркушів), втрачено. Але завдяки унікальному випадкові долі та моїм еврестичним пошукам вдалося віднайти чотири аркуші манускрипту. На цей день Христинопільський Апостол зберігається в Львівському історичному музеї (291 арк.), Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (8 арк.) і Бібліотеці князів Чарторийських (4 арк.).


Мої дослідження показали, що краківська частина книги становила перші та останні аркуші в зшиткові No 6, а також 1 і 8 аркуші в зшиткові No 43, що засвідчують відповідні сигнатури цих зшитків, проставлені кириличними цифрами у внутрішніх нижніх кутах аркушів. За текстом, краківські фрагменти містять неповні уривки із Діянь апостолів (13,5-20; 15,29-16,4), Першого Послання до Тимотея (4,8-5,4) і Другого Послання до Тимотея (1,10-2,4). Краківська частина Христинопільського Апостола продовжує київську частину, розпочинає та завершує львівську основну.


Завдяки відкриттю цих чотирьох аркушів виникла ідея «повернути» їх до України у вигляді факсимільного видання Христинопільського Апостола. Це унікальна нагода вперше видати рукопис із врахуванням його трьох частин, позаяк відомо, що на початку ХХІ ст. було видано всього лише п’ять різних екземплярів (точно відомо про існування трьох, які знаходяться в Львівському історичному музеї, Бібліотеці Конгресу США та колекції Папи-емерита Венедикта XVI) і винятково львівської частини рукопису.


У 2022 році відоме в Україні та світі Видавництво «Горобець», яке очолює пані Ганна Горобець, подало заявку на отримання гранту від Українського культурного фонду з метою видання трьох відомих частин Христинопільського Апостола. Окрім публікації, власне, фотокопій кодексу, планується видати й колектив не дослідження, присвячене його кодикологічному, палеографічному та мовознавчому компонентам. Саме видання факсиміле й наукової частини є доброю традицією, започаткованою Г. Горобець, яка в 2009 році створила унікальний проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Метою цієї важливої ініціативи є повернення рукописної спадщини в Україну, яка в силу обставин опинилась за межами нашої країни. Так, зусиллями пані Горобець було повернуто нашій нації вісім фундаментальних кодексів:


• Трірський Псалтир («Молитовних Гертруди») ХІ ст.
• Реймське Євангеліє ХІ ст.
• Віденський Октоїх ХІІІ ст.
• Лавришівське Євангеліє ХІІІ-XIV ст.
• Луцький Псалтир, 1384 рік.
• Луцьке Євангеліє XIV ст.
• Служебник Теодоровича («Молитовник кн. Володимира») XIV ст.
• Холмське Євангеліє XIV ст.



Ці факсиміле манускриптів повертають українцям свою історію, культуру, мистецтво. Вони слугують репрезентуванням нас у світі й показують про високий рівень розвитку нашого тогочасного суспільства й що ми, безперечно, були в тодішніх загальносвітових книжних трендах.



Для життя громади давнього історичного Христинополя це важлива подія, адже є нагодою врешті повернути свою унікальну рукописну пам’ятку ХІІ ст., створення якої сягає княжих часів на наших землях. Це буде гідним подарунком місту в ювілейну річницю свого заснування. Місцева влада в кооперації з громадою, меценатами можуть фінансово долучитись до цієї національної ваги справи, особливо в той час, коли країна перебуває у війні та допомогти видати рукопис у вигляді факсиміле.

Опубліковано
01/10/2022
Автор
Д-р Станіслав Волощенко, кодиколог, історик, член Balkan History Association

Новини